Польові дослідження сексу в стосунках і сексу на одну ніч
Польові дослідження сексу в стосунках і сексу на одну ніч
Ідея написати про різницю між сексом у стосунках і сексом умовно на одну ніч (або рандомним перепихоном) у мене виникла зовсім недавно. Якраз тому, що в мене було достатньо часу, щоб порівняти і зрозуміти, що таки так — це дві різні речі.
І я навіть не про закоханість кажу, а саме про ефект і вплив. Я задумалася над цим, тому що незалежно від моїх почуттів, так чи інакше, секс у стосунках і просто з випадковими мужиками в мене виходить доволі різний. Саме в плані сприйняття його і мого тіла.

От наприклад, познайомилася я з хлопцем, ми раз перетнулися, випили в барі, і якщо хімія працює на нас обох, то я просто питаю, до кого ми поїдемо, кличу до себе і без проблем роздягаюся, трахаюся, жартую, викликаю йому таксі або відправляю зранку додому. No strings attached, як-то кажуть.

І так само було, поки мій хлопець був отаким рандомним, хоч і дуже кльовим коханцем — усе було легко, невимушено і без якогось багажу (стосунки, спільний побут, сварки).

Так от зрештою я виділила кілька категорій і зрозуміла, що я люблю рандомний секс і тому його часто хочу. Водночас я люблю секс із постійним партнером і його хочу. Однак навіть нормальна кількість «постійного» сексу не вибиває з моєї голови бажання просто піти напитися з незнайомцем і стрибнути з ним у ліжко. Лишу психологам і поліаморам роздуми щодо моїх статевих загонів і просто напишу, що крутого в обох типах сексу — випадковому і в стосунках.
Випадковий трах
Це щасливий збіг. Як людина, що любить сюрпризи, я дужу тішуся, коли побачення з новим знайомим завершується ліжком. Мені подобається цей елемент випадковості — клацне, не клацне? Переписка себе виправдає, не виправдає? Він справді такий харизматичний і симпатичний, як на фото? Що в нього в штанах? Невдачі трапляються, але це теж норма.

Це може більше ніколи не статися. Обожнюю секс на одну ніч, тому що рутинність — навіть із випадковим партнером це може стати рутиною, a для мене особисто завжди означає знайомість і повторюваність. А я не люблю повторень. І те, що або ти, або він можете більше ніколи не написати одне одному, провівши разом час, — мене безвідмовно збуджує.

Можна бути будь-якою. І я маю на увазі не «бути собою, бо стосунки тебе ламають», а те, що з випадковим знайомцем можна гратися в «сусідів у поїзді» — ви щойно зустрілися, у вас є кілька годин і я можу вибрати будь-яку свою іпостась, роль і манери, які тільки заманеться. І людина може підіграти або попасть у мої сєті, але ніколи не дізнається, яка я насправді. Хоча, як казала Шарлотта в «Сексі й місті»: «А чи знаємо ми насправді тих, з ким спимо?»

Технічно все нове. Ти зустрічаєш прекрасного напівзнайомця і вперше стикаєшся з його тілом. Я знаю, що багато в кого перший секс із кимось буває невдалий — тіло незнайоме, людина незнайома. Але мене ця незнайомість підштовхує до прямоти як ніщо інше — я кажу, що хочу, роблю, що від мене хочуть у межах своїх кордонів. Саме новизна дає мені всі можливості, новизна стимулює сміливість.
Попри всі ці безперечні плюси для вічних шукачок пригод, випадковий секс не завжди вдається таким класним — ти майже завжди залежиш від графіку партнера, а він від твого. Ніяких компромісів у цьому я не бачу. Ваші життя — розрізнені, вас пов'язує лише хіть, і ніяких прав на людину ти практично не маєш. Тиснути на мужика емоційно теж нема сенсу — щось не подобається, вали, ніхто не триматиме. І якщо тебе угораздило запасти на чувака й не трахатися з іншими в очікуванні його повідомлення в телеграмі, то це болюче відчуття «ну чому він зараз не зі мною» може капітально потруїти життя. Тому я завжди за полігамію!)))

Так чи інакше, секс із новою випадковою людиною мене завжди дуже збуджував, очікування і пізнання нового дуже сильно піднімали лібідо. І тому мені здається суперцікавою оця гра парочок, що довго в стосунках, — іти в театр, бар чи кіно й гратися в незнайомців чи незнайомок, що перезиркуються і врешті трахаються прямо в туалеті кафе, тому що невозможно дочекатися, поки потраплять додому.
Секс у стосунках
Ти знаєш всі його/її трєщінкі. Ви знайомі якийсь час. Ти знаєш, що любить він/вона і навпаки. Ви вже знаєте, як довести одне одного до солодких спазмів, стабільно вивчаєте тіла одне одного, пробуєте нове і ходите вибирати цяцьки в секс-шоп. Це надійний/-а партнер/-ка, і ти знаєш, що більшість сексу буде позитивним і прикольним для обох сторін.

Ти можеш і хочеш підлаштовуватися. Як би я не любила рандомний трах, у постійних стосунках елемент напруги щодо того «буде секс чи не буде?» помітно спадає. Ти знаєш, де він і коли прийде в гості або повернеться в вашу спільну хату. Знаєш, що ввечері ви подивитеся тисячну серію «Супернатуралів» і чудово займетеся сексом. Усе передбачувано і більш-менш очікувано, і саме це збуджує — у кого-то сегодня ТОЧНО будет секс, ага.

Ти на розслабоні. Із стосунками ідуть такі зручні в наш час моменти, як необов'язковість гоління ніг — мужик і так знає, які вони гладенькі, можливість не виряджатися на побачення — ви це вже пройшли і він тебе трахне навіть у домашній футболці (і це теж дуже сексі, точно кажу!). Якщо, звісно, це не якийсь зашкварений на ведичній жінці-принцесі-богині аб'юзер, що з бритвою контролить кожну волосинку на твоєму тілі. Якщо так є, то біжи. Я думаю, стосунки нам даються для того, щоб ми перепочили й розслабилися, знайшли прихисток нашим тривогам, і небажання голити ноги для сексу має входити в перелік обов'язкових для розслаблення речей! (трошечки фемінізму в цей чат)

Ти в ідеалі емоційно прив'язуєшся. Як би я не бігла все життя від оцих ваших кохань-зітхань, садочків-дзвіночків, ахуєнно ж трахатися і називати це «кохатися»! Емоційний сплеск, ендорфіни від того, що тебе тримає в обіймах той, із ким ви закохані — це той секретний інгредієнт, за яким мільйони людей ганяються у сексі, а натомість отримують просто невелику дозу обнімашок і якоїсь близькості. Хіба це не ахуєнно? Так.
І попри те, як класно спати з людиною, засинати в обіймах хлопця, який тебе кохає, секс у стосунках так чи інакше набридає. Ти знаєш, що буде, знаєш, де що натиснути, щоби було круто або щоби скоріше лягти спати (коварство уровня Мати Харі!), знаєш, як воно почнеться. І завжди наступає момент, коли треба напружити звивини й шукати нові способи, пертися в секс-шоп, питати, що ЩЕ хоче твій мужик чи твоя дівчина, обговорювати доволі знайомі речі й шукати в них щось нове та й взагалі — напружуватися обом, щоби не втратити іскру. Я для себе зрозуміла, що я провтикую моменти «зодумайся над сексом і РІЗНОМАНІТНІСТЮ» і якось віддаляюся, щоб трошки скучити за тілом людини, трошки відвикнути, хоч би й три дні.

Мене, як людину полігамну, випадковий секс підбадьорює і примушує радісно думати над тим, що можна урізноманітнити в постійному сексі.

Може, тому я люблю випадковий секс так само сильно, як і секс у стосунках — там усе нове і не встигає набриднути. Ви скоріше розбіжитеся й перестанете взаємно лайкати фотки в інстаграмі, ніж набриднете одне одному в ліжку. І все — тоді настає час для нових пригод, нових коханців і коханок, нових досвідів, у яких за великим рахунком не треба впрягатися.

Я це взагалі до чого? Мені прикро, що суспільство влаштоване так, що основною моделлю стосунків є моногамні ексклюзивні, а не, наприклад, етично полігамні чи там вільні стосунки. Так, зараз потрошку набирають обертів різні типи стосунків, а «інститут сім'ї» втрачає позиції як економічно вигідний союз (риночок і тут порішав, хех). Більшість людей, яких я знаю, толерують різні типи стосунків й починають принаймні обговорювати всі ці поліаморні штуки в своїх парах, пробують нове. І що мене тішить — уже нарешті всі доперли, що привласнення людей собі — це не кохання, а якісь доволі недотичні до нього речі. Хоча я знімаю капелюха перед тими, хто вибирає одну людину для стосунків, тримається вірності й справді не хоче пробувати ще з кимось довгий час, це реально круто й мені це неможливо зрозуміти.

Більшість сучасних досліджень історії сексуальності показують, що людина за ПРИРОДОЮ своєю — полігамна істота, а міф про історично моногамну сім'ю придумали якраз дядечки, що дуже сильно боялися не лише стосунків, а й власних геніталій, серед них і Дарвін. Круто, що нарешті ми всім цивілізованим світом доперли до того, що свої бажання в сексі й роздуми про кількість партнерів можна озвучувати і не орієнтуватися на думку… та будь-кого, крім себе.
Зараз я на етапі підтримки поліаморних стосунків, вони здаються мені здоровішими й чеснішими (за дотримання етики, звісно). Крім того, концепція ревності й оці власницькі настрої мене завжди відштовхували. В особистих стосунках я до цього рухаються. Другий рік я — якщо питають — кажу своїм хлопцям чи коханцям, що вони в мене не одні, і що «дело не в тебе, дело во мне», що я така буду незалежно від міцності моїх почуттів, просто моя психологія — полігамна. Хтось це не приймає, хтось пробує, хтось зразу йде — і це нормально. Хоча з досвіду кажу, що чим більше мені дають свободи в полістосунках, тим кращі ці стосунки стають і тим яскравіший секс. Отакий «парадокс».

Зрештою, найсильніший афродизіак, який я знаю — це свобода бути такою, якою хочеться.
ще! ачьонє?