Нав'язливі стосунки
Нав'язливі стосунки
Страх втратити стосунки знайомий напевно всім, крім Барні Стінсона. Нас переслідують, ми переслідуємо - розказуємо дві дуже подібні історії про надмірну увагу, з боку дівчини і з боку хлопця.
Історія хлопця
Писати хлопцю про те, як його харасила дівчина — справа не благородна. Сам сміюсь кожного разу, коли читаю: «вона хотіла мене поцілувати, а я не хотів», — от вже ж біда! ДІВЧИНА ХОЧЕ ТЕБЕ ПОЦІЛУВАТИ, А ТИ БАЧ ЯКИЙ НЕДОТРОГА! Смішно.

Але бувають історії, звичайно, менш забавні.

Якось я познайомився з дівчиною, стосунки зав'язались досить швидко. У ній все було добре: любила проводити час зі мною, могла поїхати робити зі мною все, що завгодно — досить відкритою була, любила готувати і дивувати, не залипала годинами в інсту. Здається, що у мене голова боліла частіше ніж у неї. А ще швидко знайшла спільну мову з моїми батьками, стала подругою для моєї мами.

Проблемою стала моя робота. Її досить багато, я міг затримуватись до ночі, писати звіти до ранку. І інколи у вихідні хотів просто спати, дивитись серіал і не робити нічого. САМ. Їй це, очевидно, не подобалось. Почались десятки дзвінків на день, тисячі смс, бажання постійно проводити час разом і тд. Було видно, що скільки б часу я їй не давав, його було мало. Кожного разу, коли ми проводили час з друзями, вона влаштовувала скандал, чому я їм приділяю більше уваги, аніж їй, все закінчувалось сварками і довгими розмовами.

Вона не могла і не хотіла сама приймати рішення, весь час прагнула бути біля мене, радилась, дзвонила. В якийсь момент почала мене зранку зустрічати перед автівкою з готовими обідами на роботу (жили ми окремо, тобто вона готувала і йшла до мене!
Напевно кожна дівчина подумає «от негідник, вона йому їсти готує, а він не цінує!». Коли вам приходить 100 смс в день, ти вже ні їсти не хочеш, ні жити. Просто уявіть, що вам хлопець написав 100 смс, а ви здаєте диплом чи супер важливий проект.

В той момент, коли тиск став надзвичайно великим, я вирішив, що пора розходитись. Цей процес завжди неприємний, але у мене випало комбо. Спочатку я слухав, що вона викинеться з вікна. Очевидно, що з такого не сміються, ми поговорили і я її трохи заспокоїв. Потім вона почала дзвонити моїм мамі і пушити її, щоб вона зі мною поговорила і мама стала на її сторону: я сварився вже з мамою. Це, до речі, тривало досить довго, бо мама не хотіла залишатись без невістки. Десь півроку після цього я говорив з мамою у досить напруженому тоні.

Потім було фаталіті. В якийсь момент вона почала просити, щоб я — навіть не знаю як це написати — кінчив у неї і вона завагітніла. Татом мені, по її словам, бути не обов'язково, вона просто хоче бути мамою.

Через якийсь час після цього всього тиску у мене було щось типу нервового зриву, ми перестали зовсім спілкуватись і я нарешті видихнув. А потім і з мамою помирився.

Що цікаво, ця дівчина насправді не погана. Вона приділяє увагу, старається, вміє дивувати. Але в якийсь момент вона забула, що ми зустрічаємось пару місяців, нам по 20 років, і можна розвивати стосунки більш поступово.
Історія дівчини
Ми жили разом вже декілька років. Для мене наша пара була такою: інтелектуалка і спортсмен. Перед друзями я виправдовувала свій вибір так: ну я ж не можу постійно вести розумні бесіди, інколи треба і помовчати і послухати придуркуваті жарти його придуркуватих друзів. Це не була любов, просто мене якось затягнуло в ті стосунки, а за нєіменієм кращих варіантів, я в них зосталась. Там було комфортно: у нас був кіт, квартира, недільні сніданки з батьками і сусідка тьотя Ніна, яка пригощала нас черешнями зі свого садка.

Але через декілька років все змінилося. Чи то моя зверхність його доконала і він вирішив помститися чи то втратив інтерес, який я втратила задовго до нього. Це зараз я можу проаналізувати історію, щоб побачити це все збоку. Тоді мені здавалося, що мій світ руйнується.

Спочатку, мені здалося, що він щось приховує. Я намагалась розпитати, що сталося і не отримала відповіді. Він йшов на роботу, а я дзвонила, без приводу просто, щоб почути "я тебе люблю" і заспокоїтися. Я цього не чула і після кожного дзвінка починали трястися руки. Мені хотілося постійно бути поряд, а він мене відштовхував. Від цього хотілося бути поряд ще більше.

Я почала дуже старатися його вразити, показати яка я класна, скуповувала найсексуальнішу білизну, дозволяла робити в ліжку зі мною все, що завгодно. Відпрошувалась раніше з роботи, щоб побігти і приготувати йому щось смачне на вечерю, а він приходив вже вночі, бо грав зі своїми придуркуватими друзями в футбол. Я сама перетворювала себе на раба. З абьюзера перетворилась на жертву. Але мені здавалося, що я можу все пофіксити. Просто я трішки постараюся, він перезлиться, і все стане як раніше. Єдине чого мені хотілося, щоб все стало як раніше. Але тієї людини ніби не існувало, переді мною стояв хтось зовсім інший.
Все змінилося. Не було більше ніяких обіймів наніч. Зникли сніданки з батьками, бо "я краще посижу в комп'ютері, йди сама", "та яка вечірка? Я зі своїми друзями потусуюся", "ой, у тебе день народження, боже, шо ти ниєш, ну йди сама собі квіти обери, а я тобі віддам гроші".

Мені здалося, що без нього я не зможу жити. Ця ілюзія зжирала мене зсередини.

Іноді я приходила в себе, сідала в тихій кімнаті, поки чекала його з роботи, казала собі "Лєн, він же взагалі тобі ніколи не подобався. Він не красунчик. Він не розумний. Він слухає іншу музику. У нього інше почуття гумору. Він тебе ображає. Чого ти побиваєшся, через якогось ідіота?", сльози переставали текти на 3 хвилини, не більше, а потім накривало з іншою силою.

Я робила вигляд, що йду від нього, в надії, що він буде наздоганяти. Заледь переживала ніч без нього, не знаючи де він і з ким, гризла нігті і на ранок бігла назад.

Тоді, це була трагедія всього життя 20-річної брюнетки, блакитні очі якої перетворилися на червоні гілки плакучого дерева.

Він поїхав на море, сказав, що всі хлопці їдуть без дівчат, тому він не може мене взяти з собою. Це була не правда. Потім в його телефоні почали з'являтися повідомлення від дівчат, які писали "пам'ятаєш, ми познайомилися на пляжі?". Потім на його смартфоні, який раніше розблоковувався моїм пальцем з'явився новий пароль. На ноутбуці також. Чим більше він закривався, тим більше я тиснула - поясни, що відбувається, змушувала його приділяти мені ту увагу, якої я хотіла, змушувала себе любити. Звісно, якщо б хтось так сильно тиснув на мене, я б послала його набагато раніше.

Мені просто здавалося, що в моїй планеті, де все ок, з'явилась якась виямка, я зараз забетоную її і все знову стане классно. А це була велика ілюзія. Так не буває.
У результаті, моя постійна паніка, переросла у сталкерство, якщо він йшов з друзями в клуб, я сиділа вдома і дивилась сторіс в інстаграмі з того клубу, щоб побачити, як він мені зраджує і мати причину піти вже назавжди. Все майже так і сталося, мені треба було дійти до якоїсь грані, далі за яку я не могла б переступити, щоб піти. І найкраще у цій історії те, що та дівчина, яка мене дратувала тим, яка вона така нав'язлива боягузка, яка боїться втратити стосунки - зникла через секунду після того, як я віддала йому ключі від квартири. Я стала вільною буквально в один момент. І більше ніколи, клянуся, ні разу через нього не плакала. Я була щаслива. Моє життя стало таким повним, як ніколи не було. Єдине, що змушує мене сумувати досі, це те як сильно я принижувалась, намагаючись врятувати дім, який вже давно згорів.
Ілюстрації
ще! ачьонє?