Як я тиждень думала, що фрукторіанка
Як я тиждень думала, що фрукторіанка
Ну подумаєш, сім днів їсти лише фрукти ? Та це ж легко! - думала я перші дні експерименту. Доки мені не почали снитися торти, а від бананів і яблук не почало нудити. Як виявилося їсти тільки свіжі фрукти - не фрукторіанство і я тиждень мучилася дарма. Хоча декілька кілограмів все ж скинула.
Я часто хворію. Слабкий імунітет. Одного разу, коли кашель лякав людей в громадському транспорті, а температура сягала вершини термометра, лікарка прописала мені вітамінки, яких не було в жодній аптеці міста. Виявилося, що вони містять пил з рогів оленя. Ми, звісно, жартували, що можна попросити у колишнього, але вітаміни так і не знайшли. Тому лікар порадила: «Доки літо – їж фрукти!»
Але, після смачного стейка – яблучко вже не лізе.
Чи коли вибір стоїть між тістечком і апельсинкою – він для мене очевидний. Тому поради лікаря я не дотримувалася. Аж поки, дуже напилась. На їжу дивитися було важко і хотілося тільки води, а потім ще води, і ще літр, будь ласка. Я відкрила холодильник і знайшла там ціле відро малини і ожини.



На обід я поїла дині, а ввечері, зізнаюся, згрішила з морозивом. День пройшов абсолютно нормально, тому я вирішила: з понеділка спробую їсти лише фрукти. Звісно, не стала витрачати час на гугління і вирішила: я буду фрукторіанкою.
— О, чудовий сніданок, - сказало мені моє похмільне тіло.
Перший день почався з того, що я подивилася на свій живіт і оцінила, скільки б кілограмів мені варто було б скинути, щоб почувати себе «каралєвай красати». Вирішила, що роботи непочатий край і пішла робити сніданок.

Приготувала салат: яблуко, персик, малина – заправлені медом і корицею. Не відчувала ніяких змін, але з роботи додому раніше не йшла, щоб не зірватися і не з'їсти шматок тортика, що чекав в холодильнику.

Другий день вже було легше. Організм не вимагав іншої, крім фруктів їжі. Та ще й я чітер, тому від алкоголю, кави та інших згубних звичок не відмовилась. Оскільки, за роботою часу погуглити і почитати про фрукторіанство не було, я їла те, що знаходила вдома або на ринку біля роботи.
— Яблуко, банан і малину, рідше - диню, кавун, персик, виноград.
Якось для різноманіття навіть п'ять слив купила у грузина!
Хоча, не їм їх з дитинства.
Виявилося, це сьєдобно.
— Йдемо на обід? – питав хтось з колег, а я вперто продовжувала сидіти за робочим столом.
—Та у мене тут яблучко з собою є..- невпевнено відповідала я і на зайву годину залишалась у кабінеті сама.
Я очікувала, що у мене буде купа енергії і сил, бо не треба буде перетравлювати ніякої важкої їжі. Але цього не помітила, бо багато працювала. Тому втому і ломоту в тілі спихувала на це.
Зате на третій день апетит прокинувся. Мене вже вернуло навіть від погляду на яблука чи банани. Дико хотілося купити якусь шаурму в переході. Подруга розповідала, що коли вона проводила такий експеримент - їй хотілося гарячої їжі. Мені хотілося якоїсь іншої, ніж фрукти, консистенції. Може варто було спробувати їсти авокадо?
Та кожного дня, дорогою на роботу, підземний перехід манив запахами і яскравими картинками М'ЯСА.
Але це було нетривке бажання, що за 5 хв зникало.

Я щодня їла на сніданок салат, а решту дня, що доведеться. Десь на зйомках куплю банан, десь яблуко, раціон – не дуже різноманітний. Але це тільки через особисту дурість. Насправді, фрукторіанці, не завжди харчуються лише фруктами. Вони складають більшість у їхньому раціоні. Але 100% тільки у радикалів. Лікарі радять не переходити на інший вид харчування різко. До цього потрібно підготувати організм і поступово залишати багато фруктів, а решту викидати з раціону. Фрукторіанство ­ значною мірою передбачає харчування лише свіжими фруктами, ягодами, фруктовими "овочами" (помідорами, огірками, болгарським перцем, кабачками, гарбузами) і зеленню. Деякі фрукторіанці їдять ще горіхи, бобові та мед. ­

Тому втому і ломоту в тілі могла викликати різка зміна харчування.

Я відмовляла собі в цукерочках з сухофруктів, горіхів і йогуртів. Тому на шостий день мене почало насправді нудити.


В прямому сенсі – їсти не хотілося, постійно хотілося води.
Четвертий день
— Так вино ж роблять з винограду! А це фрукт, - зауважила моя кмітлива подруга. Тому відмовляти собі у вині було б тупо.
Вона вийшла до мене на кухню і помітила пустий холодильник і пустий стіл, зате на столі повний келих вина:
— Кухня тіпічной Проценко, - поставила діагноз Юля.
— Якби тіпічної Проценко – вина б вже не було, - подумала я.
Сьогодні я прокинулась і пам'ятала тільки смачний торт з пташиного молока, що мені наснився. Ввечері було трішки прикро, коли хлопець запропонував купити до вина сиру (а це мій найулюбленіший у світі продукт) а я сказала тверде – ні.
Ми пили вино, вгадайте з чим, правильно – нарізаними фруктами. Такими ж нарізаними, як стала я від одного келиха.
Тепер, щоб друзі стали називати мене п'янчужкою мені достатньо 100 мл вина, або 0,3 пива. Експеримент з вживанням тільки фруктів і алкоголю дозволю собі назвати провальним. Бо відчуття ніби ти сам випив пляшку приходить після першого ж ковтка. Дуже швидко п'янію.

5 день

Був морально найважчим – ми знімали сюжет про найсмачніший фалафель у місті. Кухар все пропонував спробувати, а я в шукала на карті, де поряд можна купити хоч якесь яблуко. Наступні декілька днів насправді не були легшими – бо цей сюжет я монтувала і дивилась на фалафель, жадібно уявляючи як куплю його через ще два дні.

6 день


У мене суттєво збільшилася кількість вільного часу зранку. Кожного дня я фарбувалася на роботу. На кухні зранку витрачала всього 5 хв, щоб нарізати фрукти. Більше не стовбичила на кухні годинами. В магазині ввечері не проводила по 30 хв, думаючи: «Що ж мені захочеться на сніданок? Купити це чи це?».


Я більше не викидала багато їжі.
Влітку бути фрукторіанцем ще й дешево. П'ять слив на весь день за 7 гривень, диня за 30, яблука і банани – за 35, півкавуна – 20 грн, стакан малини – 10 грн.

До цього я обідала пастою за 60, чи хоча б паніні за 30 грн. Порції зменшились. Я наїдаюся одним яблуком. Прокидаюся без важкості у шлунку. У мене не болить живіт. Зранку іноді хочеться піти і зробити собі вівсянки. Я зрозуміла, що раніше – єдиний випадок, за якого я могла вживати фрукти – як додаток у ранкову вівсянку. А чому? Це ж так корисно і зручно?

Через те, що навколо таке засилля фастфуду і різноманіття страв, ми перестали сприймати фрукти як повноцінну їжу. Якщо фрукти замовляють в закладі, то "на солодкий стіл". Вже після піци, м'яса, салату, гарніру, перед тортом – несуть фрукти. Поки у шлунку лежить шмат м'яса, який перетравлюється дві години, фруктам потрібно набагато менше. А людині потім хріново.
7 день

Сьогодні зранку я вирішила вийти в коротких шортах, які зазвичай соромлюся вдягати. І вони стали на мене великі! Від радості бігала по квартирі і крутилася перед кожним дзеркалом, що зустрічала на шляху.

Найголовніше - вперше в житті цукерки на кухні пролежали більше, ніж день. Вони вже тиждень навіть не манять своїми різнокольоровими обгортками. Фрукти це ж і так солодко. Там є залізо, калій, фруктоза.
Буду як бабуся – пригощатиму ними друзів.
І вже, коли я почала писати текст і шукати пояснення того, як змінюється життя людини від харчування свіжими фруктами - виявилося, що я просто сиділа на фруктовій дієті.

Ставати фрукторіанцем (звучить, ніби житель іншої планети) потрібно поетапно. Лікарі радять не змінювати харчування різко. Для початку треба ознайомитися з принципами вегетаріанства, сироїдіння та фрукторіанства, а не робити як я. Потім перейти від смаженої їжі до вареної, згодом виключити молоко і яйця - тваринні білки, включити в раціон боби і горіхи. Тільки потім відмовитися від термічної обробки і перейти на сироїдіння. Між етапами радять влаштовувати очищувальні дні. В цей період ви зрозумієте, чи воно вам треба взагалі.

Я, принаймні, дізналася, що мені важливо мати якесь обмеження, щоб не запихати свій організм якоюсь хуйнею. Іноді не можу відмовитися від чіпсів, а потім не можу нормально жити – мене від них нудить. Тіло людини – інструмент, за допомогою якого вона можете жити класно, або проводити весь час на ремонті. Тому варто слідкувати за справністю механізмів – заливати хороший бензин і вчасно проходити техогляд. Це ж так просто.
Текст
Ілюстрації
Верстка
Яна Проценко
Катя Колесник
Ірина Шарова
ще! ачьонє?